Словник педагогічних термінів та понять

Абстрактне (понятійне) мислення – один із різновидів людського мислення. Його суть полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними   (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16.

Абстрактне (понятійне) мислення – один із різновидів людського мислення. Його суть полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними   (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16.

Авторитарний стиль спілкування – стиль, що базується на беззаперечному підкоренні владі; коли в спілкуванні переважають командно-наказові форми впливу (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16.

Авторитарний стиль спілкування – стиль, що базується на беззаперечному підкоренні владі; коли в спілкуванні переважають командно-наказові форми впливу (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16.

Авторитет – загальновизнаний вплив окремої людини чи колективу в різних сферах суспільного життя, який справляють завдяки знанням, досвіду, заслугам (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16.

Авторитет – загальновизнаний вплив окремої людини чи колективу в різних сферах суспільного життя, який справляють завдяки знанням, досвіду, заслугам (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16.

Авторська школа – експериментальний навчально-виховний заклад, у якому реалізується новітня технологія навчально-педагогічного процесу, оригінальна дидактична, виховна чи методична система, створена творчою групою або одним учителем (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Авторська школа – експериментальний навчально-виховний заклад, у якому реалізується новітня технологія навчально-педагогічного процесу, оригінальна дидактична, виховна чи методична система, створена творчою групою або одним учителем (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Адаптація до навчання – процес активного і свідомого пристосування учня до нових для нього педагогічних умов, до вимог нового середовища, до вичтелів, учнів, класу за допомогою різноманітних способів і засобів (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Адаптація до навчання – процес активного і свідомого пристосування учня до нових для нього педагогічних умов, до вимог нового середовища, до вичтелів, учнів, класу за допомогою різноманітних способів і засобів (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Адекватність – відповідність людських відчуттів, уявлень, думок до пізнавального об’єкта (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Адекватність – відповідність людських відчуттів, уявлень, думок до пізнавального об’єкта (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Адміністрація школи – керівний орган школи; директор школи та його заступники, які керують школою (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Адміністрація школи – керівний орган школи; директор школи та його заступники, які керують школою (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Академічна година – визначений час для уроку в школі або для лекції у вищому навчальному закладі (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Академічна година – визначений час для уроку в школі або для лекції у вищому навчальному закладі (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Акт – документ, складений кількома особами, що підтверджує встановлені факти і дії. Акти оформляють за результатами ревізій, під час прийому-передачі справ, прийомі навчального закладу до роботи в новому навчальному році, прийому обладнання, меблів, підручників тощо (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Акт – документ, складений кількома особами, що підтверджує встановлені факти і дії. Акти оформляють за результатами ревізій, під час прийому-передачі справ, прийомі навчального закладу до роботи в новому навчальному році, прийому обладнання, меблів, підручників тощо (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Активізація – збудження психічних процесів 9відчуття, сприйняття, уяви, мислення тощо) людини за допомогою певних методичних прийомів з метою пізнання об’єктів реальності (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Активізація – збудження психічних процесів 9відчуття, сприйняття, уяви, мислення тощо) людини за допомогою певних методичних прийомів з метою пізнання об’єктів реальності (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Активізація навчально-пізнавальної діяльності – приведення в активний діяльний стан розумових, моральних і фізичних сил учнів за допомогою спеціальних методичних прийомів для досягнення конкретної мети (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Активізація навчально-пізнавальної діяльності – приведення в активний діяльний стан розумових, моральних і фізичних сил учнів за допомогою спеціальних методичних прийомів для досягнення конкретної мети (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Активність особистості – здатність особистості до свідомої, трудової і соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення нею навколишнього середовища і самої себе. Активність тісно пов’язана з ініціативою, діловитістю, психологічним настроєм на діяльність (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Активність особистості – здатність особистості до свідомої, трудової і соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення нею навколишнього середовища і самої себе. Активність тісно пов’язана з ініціативою, діловитістю, психологічним настроєм на діяльність (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Актуалізація – відтворення в пам’яті системи провідних знань (понять, положень, правил, фактів, уявлень, тощо), життєвого досвіду, а також засвоєних раніше способів учіння (умінь, навичок, логічних операцій, прийомів), які виступають інструментом для здобування та обробки нової інформації (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Актуалізація – відтворення в пам’яті системи провідних знань (понять, положень, правил, фактів, уявлень, тощо), життєвого досвіду, а також засвоєних раніше способів учіння (умінь, навичок, логічних операцій, прийомів), які виступають інструментом для здобування та обробки нової інформації (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Алгоритм – система операцій, виконуваних у чіткому порядку, послідовність їх виконання призводить до вирішення поставленого завдання; система правил для ефективного розв’язання завдань; це скінчена послідовність вказівок, формальне виконання яких дає змогу за обмежений час вирішити завдання; певна інструкція для виконавця, яка може бути задана різними способами – словами, формулами, послідовністю обчислювальних операцій або логічних дій (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Алгоритм – система операцій, виконуваних у чіткому порядку, послідовність їх виконання призводить до вирішення поставленого завдання; система правил для ефективного розв’язання завдань; це скінчена послідовність вказівок, формальне виконання яких дає змогу за обмежений час вирішити завдання; певна інструкція для виконавця, яка може бути задана різними способами – словами, формулами, послідовністю обчислювальних операцій або логічних дій (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. –  2006. – №5. – С.1-16).

Альтернатива – необхідність вибору однієї з двох можливостей, що виключають одна одну (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Альтернатива – необхідність вибору однієї з двох можливостей, що виключають одна одну (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Альтернативний тест – питання має декілька варіантів відповідей (4-5), серед яких лише один правильний (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Альтернативний тест – питання має декілька варіантів відповідей (4-5), серед яких лише один правильний (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Амбіція – надмірне захоплення своїм „Я”, самозакоханість, чванливість, пихатість. Люди з цими рисами складні у спілкуванні, колектив їх не сприймає, вони виявляються в ньому ізолятами (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. –  2006. – №5. – С.1-16).

Амбіція – надмірне захоплення своїм „Я”, самозакоханість, чванливість, пихатість. Люди з цими рисами складні у спілкуванні, колектив їх не сприймає, вони виявляються в ньому ізолятами (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Аналіз виховної спрямованості уроку – оцінка та виявлення шляхів найефективнішого використання навчального матеріалу для виховання рис особистості учнів (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Аналіз виховної спрямованості уроку – оцінка та виявлення шляхів найефективнішого використання навчального матеріалу для виховання рис особистості учнів (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Аналіз уроку – розчленування його на окремі частини для отримання узагальнених висновків про реалізацію конкретної мети, спираючись на наукові дослідження й вимоги програми. Види аналізу уроку: стислий оцінний, системний, повний структурний (поетапний), структурно-часовий, аналіз виховної спрямованості уроку, комбінований, дидактичний, психологічний, комплексний, психолого-педагогічний, аспектний (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. –  2006. – №5. – С.1-16).

Аналіз уроку – розчленування його на окремі частини для отримання узагальнених висновків про реалізацію конкретної мети, спираючись на наукові дослідження й вимоги програми. Види аналізу уроку: стислий оцінний, системний, повний структурний (поетапний), структурно-часовий, аналіз виховної спрямованості уроку, комбінований, дидактичний, психологічний, комплексний, психолого-педагогічний, аспектний (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Аналітичний тест – передбачає перелік ознак певного об’єкта, явища та їх визначення, але сформульованих у зворотному порядку (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Аналітичний тест – передбачає перелік ознак певного об’єкта, явища та їх визначення, але сформульованих у зворотному порядку (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Аналогія – однаковість, схожість способів, алгоритмів дій для розв’язання пізнавальних і практичних завдань; це умовивід, що передбачає виявлення властивостей одного об’єкта на основі його схожості з іншим (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Аналогія – однаковість, схожість способів, алгоритмів дій для розв’язання пізнавальних і практичних завдань; це умовивід, що передбачає виявлення властивостей одного об’єкта на основі його схожості з іншим (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Анкета – перелік запитань для певного контингенту осіб, відповіді на які є вихідним матеріалом для узагальнень (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Анкета – перелік запитань для певного контингенту осіб, відповіді на які є вихідним матеріалом для узагальнень (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Анкетування – процес збирання первинної інформації для різноманітних досліджень з використанням анкети (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Анкетування – процес збирання первинної інформації для різноманітних досліджень з використанням анкети (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Анотація – стисла характеристика книжки, статті, рукопису, їхнього змісту, спрямованості, призначення, значущості тощо (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Анотація – стисла характеристика книжки, статті, рукопису, їхнього змісту, спрямованості, призначення, значущості тощо (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Апатія – психічний стан людини, в якому виявляється індиферентність, байдужість, відсутність інтересу до навколишніх явищ і подій (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Апатія – психічний стан людини, в якому виявляється індиферентність, байдужість, відсутність інтересу до навколишніх явищ і подій (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Апеляційна комісія – комісія, створена для вирішення спірних питань, що виникають під час річного та підсумкового оцінювання в загальноосвітніх навчальних закладах та у відповідних органах управління освітою (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Апеляційна комісія – комісія, створена для вирішення спірних питань, що виникають під час річного та підсумкового оцінювання в загальноосвітніх навчальних закладах та у відповідних органах управління освітою (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Апробація – схвалення, затвердження, яке базується на перевірці, випробування (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Апробація – схвалення, затвердження, яке базується на перевірці, випробування (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка.  – 2006. – №5. – С.1-16).

Апробація тесту – попереднє тестування стратифікованої вибірки тестованих для вивчення відповідності тесту його цілям та апріорним характеристикам; необхідний етап для створення тесту перед його широким застосуванням (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Апробація тесту – попереднє тестування стратифікованої вибірки тестованих для вивчення відповідності тесту його цілям та апріорним характеристикам; необхідний етап для створення тесту перед його широким застосуванням (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Аргумент – підстава, доказ, наведені для обґрунтування, підтвердження чогось; це положення. Істинність якого перевірена практикою і яке є підставою для іншого положення (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Аргумент – підстава, доказ, наведені для обґрунтування, підтвердження чогось; це положення. Істинність якого перевірена практикою і яке є підставою для іншого положення (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. –  2006. – №5. – С.1-16).

Аргументація – наведення вагомих доказів, аргументів (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Аргументація – наведення вагомих доказів, аргументів (Браганець Т., Кравець В. Словник завуча // Завуч. Наша вкладка. – 2006. – №5. – С.1-16).

Асоціація в тестовому завданні – словесна підказка у змісті завдання, що дозволяє тестованому вгадати правильну відповідь; вона свідчить про некоректність завдання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Асоціація в тестовому завданні – словесна підказка у змісті завдання, що дозволяє тестованому вгадати правильну відповідь; вона свідчить про некоректність завдання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Бал категорії відповідності на тестове завдання – бал, що відповідає визначеній категорії відповіді на політ омічне завдання залежно від її повноти (наприклад, категорія відповіді на рівні впізнання – 1 бал, на рівні репродукції – 2 бали, на рівні оперативного застосування – 3 бали тощо) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Бал категорії відповідності на тестове завдання – бал, що відповідає визначеній категорії відповіді на політ омічне завдання залежно від її повноти (наприклад, категорія відповіді на рівні впізнання – 1 бал, на рівні репродукції – 2 бали, на рівні оперативного застосування – 3 бали тощо) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Банк завдань – підбір і складання аналогічних завдань за певним курсом (чи великим розділом курсу), за окремими темами та підтемами. Із матеріалів цього банку можна укладати еквівалентні за складністю тест-білети (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Банк завдань – підбір і складання аналогічних завдань за певним курсом (чи великим розділом курсу), за окремими темами та підтемами. Із матеріалів цього банку можна укладати еквівалентні за складністю тест-білети (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Банк тестових матеріалів – сукупність систематизованих тестових завдань і тестів, розроблених різними авторами, для будь-якої мети, що пройшли апробацію та мають відомі характеристики (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Банк тестових матеріалів – сукупність систематизованих тестових завдань і тестів, розроблених різними авторами, для будь-якої мети, що пройшли апробацію та мають відомі характеристики (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Бланк відповіді – стандартний бланк для запису відповідей на запропоновані в тесті завдання: той, кого тестують, відзначає чи записує відповіді або їх номери у визначеній позиції бланка (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Бланк відповіді – стандартний бланк для запису відповідей на запропоновані в тесті завдання: той, кого тестують, відзначає чи записує відповіді або їх номери у визначеній позиції бланка (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідизація – окремі операції з підвищення валідності або їх сукупність (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідизація – окремі операції з підвищення валідності або їх сукупність (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідизація – процедура покращення валідності тесту за результатами оцінки критеріальної валідності (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідизація – процедура покращення валідності тесту за результатами оцінки критеріальної валідності (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність – один із основних критеріїв якості тесту. Чим валідніший тест, тим повніше він містить ту якість, для вимірювання якої його було створено (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність – один із основних критеріїв якості тесту. Чим валідніший тест, тим повніше він містить ту якість, для вимірювання якої його було створено (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність змістова – визначає повноту охоплення навчальної програми тестовими завданнями та показує, наскільки тестові завдання відповідають обсягові викладеного матеріалу. Ця характеристика суб’єктивна, її визначають експертним шляхом (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність змістова – визначає повноту охоплення навчальної програми тестовими завданнями та показує, наскільки тестові завдання відповідають обсягові викладеного матеріалу. Ця характеристика суб’єктивна, її визначають експертним шляхом (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність зовнішня – обґрунтованість поширення результатів, отриманих в експериментальних умовах, на генеральну сукупність (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність зовнішня – обґрунтованість поширення результатів, отриманих в експериментальних умовах, на генеральну сукупність (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність критеріальна – ступінь відповідності результатів тестування зовнішнім критеріям (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність критеріальна – ступінь відповідності результатів тестування зовнішнім критеріям (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність співставна (поточна) – окремий випадок валідності критеріальної. Вона відображає відповідність поточного діагнозу тесту результатам іншого вимірювання того ж об’єкта (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність співставна (поточна) – окремий випадок валідності критеріальної. Вона відображає відповідність поточного діагнозу тесту результатам іншого вимірювання того ж об’єкта (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність тесту – комплексна характеристика тесту, яка відображає його здатність вимірювати саме те, для чого він призначений. Характеризує можливості генеральної сукупності завдань у тестованій галузі знань для оцінки об’єкта виміру тесту (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність тесту – комплексна характеристика тесту, яка відображає його здатність вимірювати саме те, для чого він призначений. Характеризує можливості генеральної сукупності завдань у тестованій галузі знань для оцінки об’єкта виміру тесту (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність тесту прогностична – окремий випадок валідності критеріальної. Відображає ефективність прогнозу тесту щодо майбутніх можливостей тестованих (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність тесту прогностична – окремий випадок валідності критеріальної. Відображає ефективність прогнозу тесту щодо майбутніх можливостей тестованих (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність тесту факторна – характеристика тесту, яка виражає кореляцію між даним тестом і кожним із вибраних факторів контролю знань, умінь та навичок (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Валідність тесту факторна – характеристика тесту, яка виражає кореляцію між даним тестом і кожним із вибраних факторів контролю знань, умінь та навичок (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Варіанти тесту – набір неідентичних тестів, створених за єдиною специфікацією, що мають однакову структуру (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Варіанти тесту – набір неідентичних тестів, створених за єдиною специфікацією, що мають однакову структуру (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Взаємодія – це категорія, що відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їх взаємозалежність, зміна стану та взаємоперехід, „народження” одним об’єктом іншого (Герасимова Г. Технології управління // Директор школи. – 2009. – №3. – С. 6.)

Вибіркова сукупність завдань тесту – частина гіпотетичної генеральної сукупності завдань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вибіркова сукупність завдань тесту – частина гіпотетичної генеральної сукупності завдань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вибірковий (варіативний) тест – передбачає 10-12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 6-8 правильні. За вибірковими тестами перевіряють повноту класифікації явища (класифікація частин мови, художніх засобів тощо). Такий тест дає можливість одночасно перевіряти й глибину знань учнів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вибірковий (варіативний) тест – передбачає 10-12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 6-8 правильні. За вибірковими тестами перевіряють повноту класифікації явища (класифікація частин мови, художніх засобів тощо). Такий тест дає можливість одночасно перевіряти й глибину знань учнів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вигідність тесту змістовна – характеристика тесту, яка має показник охоплення тестовими завданнями тієї галузі знань, підготовленість у якій вона оцінює (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вигідність тесту змістовна – характеристика тесту, яка має показник охоплення тестовими завданнями тієї галузі знань, підготовленість у якій вона оцінює (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вигідність тесту критеріальна – характеристика, що має показник відповідності діагнозу тесту певним зовнішнім критеріям, які характеризують об”єкт вимірювання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вигідність тесту критеріальна – характеристика, що має показник відповідності діагнозу тесту певним зовнішнім критеріям, які характеризують об”єкт вимірювання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вимірювання – процес присвоєння чисельного значення певному показнику із застосуванням чітко визначених правил (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Вимірювання – процес присвоєння чисельного значення певному показнику із застосуванням чітко визначених правил (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Відкриті тести – відповідь у вільній формі, яка не надається ні перевіряю чому, ні особі, що на них відповідає; доповнення – фраза, формула, схема, таблиця, яку слід продовжити або завершити (дата, прізвище, географічна назва, рік, подія тощо) частиною твердження; вставка – фраза, формула, схема, таблиця, в якій на початку, в середині або в кінці пропущено фрагмент (дата, прізвище, географічна назва, рік, подія, тощо); із розгорнутою відповіддю – завдання, які потребують коротких відповідей на поставлені до тексту запитання, а також завдання, які потребують розгорнутих відповідей; з однією правильною відповіддю – суперечливість; однорідність; кумуляція; сполучення; протилежність (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Відкриті тести – відповідь у вільній формі, яка не надається ні перевіряю чому, ні особі, що на них відповідає; доповнення – фраза, формула, схема, таблиця, яку слід продовжити або завершити (дата, прізвище, географічна назва, рік, подія тощо) частиною твердження; вставка – фраза, формула, схема, таблиця, в якій на початку, в середині або в кінці пропущено фрагмент (дата, прізвище, географічна назва, рік, подія, тощо); із розгорнутою відповіддю – завдання, які потребують коротких відповідей на поставлені до тексту запитання, а також завдання, які потребують розгорнутих відповідей; з однією правильною відповіддю – суперечливість; однорідність; кумуляція; сполучення; протилежність (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Генеральна сукупність тестових завдань – гіпотетична множина тетсових завдань, поєднаних спільною метою, які теоретично повністю відображають певну галузь знань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Генеральна сукупність тестових завдань – гіпотетична множина тетсових завдань, поєднаних спільною метою, які теоретично повністю відображають певну галузь знань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Гетерогенний тест – система, яка створюється з метою об’єктивного, якісного й ефективного методу оцінки структури та вимірювання рівня підготовки учнів з декількох навчальних дисциплін (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Гетерогенний тест – система, яка створюється з метою об’єктивного, якісного й ефективного методу оцінки структури та вимірювання рівня підготовки учнів з декількох навчальних дисциплін (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності з уже відомих (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності з уже відомих (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Гомогенний тест – система, яка створюється з метою об’єктивного, якісного й ефективного методу оцінки структури та вимірювання рівня підготовки учнів з однієї навчальної дисципліни (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Гомогенний тест – система, яка створюється з метою об’єктивного, якісного й ефективного методу оцінки структури та вимірювання рівня підготовки учнів з однієї навчальної дисципліни (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Державна підсумкова атестація учнів (вихованців) – це форма контролю за відповідністю освітнього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів І. ІІ, ІІІ ступеня, професійно-технічних і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту, відповідним навчальним програмам (Положення про державну підсумкову атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. №94).

Державна підсумкова атестація учнів (вихованців) – це форма контролю за відповідністю освітнього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів І. ІІ, ІІІ ступеня, професійно-технічних і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту, відповідним навчальним програмам (Положення про державну підсумкову атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. №94).

Дискримінативність – один із критеріїв якості тестових завдань. Здатність завдання розділяти випробовуваних відповідно до успішності їхньої діяльності. Виражається через індекс дискримінації та показник дискримінативності (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Дискримінативність – один із критеріїв якості тестових завдань. Здатність завдання розділяти випробовуваних відповідно до успішності їхньої діяльності. Виражається через індекс дискримінації та показник дискримінативності (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Дистрактор – пункт у тесті, який не співвідноситься з тим, що фактично вимірюється цим тестом (варіанти неправильних відповідей у завданнях закритого типу) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Дистрактор ─ пункт у тесті, який не співвідноситься з тим, що фактично вимірюється цим тестом (варіанти відповідей  у завданнях закритого типу) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Дистфактор (відволікаюча відповідь) – варіанти відповіді на тестове завдання закритого типу (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Дистфактор (відволікаюча відповідь) ─ варіанти відповіді на тестове завдання закритого типу (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Дихотомічне (альтернативне) тестове завдання – оцінюється тільки альтернативно: виконано правильно (зазвичай позначається одиницею) чи виконано неправильно (позначається нулем) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Дихотомічне тестове завдання ─ оцінюється тільки альтернативно: виконано правильно (зазвичай позначається одиницею) чи виконано неправильно (позначається нулем) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Ділова гра – форма відтворення предметного і соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних для даного виду практики (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Ділова гра – форма відтворення предметного і соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних для даного виду практики (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Довжина тесту – кількість завдань у тесті (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Довжина тесту ─ кількість завдань у тесті (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Життєва компетентність – це знання, уміння, життєвий досвід особистості, що необхідні для  рішення життєвих задач та продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого шляху особистості (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Життєва компетентність – це знання, уміння, життєвий досвід особистості, що необхідні для  рішення життєвих задач та продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого шляху особистості (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Життєздатні компетенції – це сукупність здатностей особистості, які пов’язані з її спроможністю розвивати та відтворювати на якісно вищому рівні свій життєвий потенціал, застосовувати його для успішного, свідомого і творчого розв’язання життєвих завдань, творення власного життя (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Життєздатні компетенції – це сукупність здатностей особистості, які пов’язані з її спроможністю розвивати та відтворювати на якісно вищому рівні свій життєвий потенціал, застосовувати його для успішного, свідомого і творчого розв’язання життєвих завдань, творення власного життя (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Життєтворчі компетенції – здатність самостійно, свідомо та творчо визначати, проектувати і здійснювати власне життя (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Життєтворчі компетенції – здатність самостійно, свідомо та творчо визначати, проектувати і здійснювати власне життя (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Завдання в тестовій формі ─ одиниця вимірювання, яка сформульована у формі спонукального речення з невідомим та відповідає цілій низці формальних вимог. Підстановка правильної відповіді замість невідомого компонента перетворює завдання в істинне висловлювання. Підстановка неправильної відповіді призводить до хибного висловлювання, що свідчить про незнання особою певного матеріалу (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Завдання відкритого типу – тестове завдання без указівок можливих варіантів відповіді; тестованому пропонується самостійно вказати правильну відповідь (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Завдання відкритого типу ─ тестове завдання без вказівок можливих варіантів відповіді; тестованому пропонується самостійно вказати правильну відповідь (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Завдання вузлові – тестові завдання, спільні для всіх чи кількох варіантів того ж тесту. Застосовуються для вирівнювання результатів тестування з використанням різних варіантів тестів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Завдання вузлові ─ тестові завдання, спільні для всіх чи кількох варіантів того ж тесту. Застосовуються для вирівнювання результатів тестування з використанням різних варіантів тестів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Завдання закритого типу – тестове завдання, зміст якого супроводжується кількома нумерованими варіантами відповіді; тестованому пропонується вибрати номер правильної відповіді (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Завдання закритого типу ─ тестове завдання, зміст якого супроводжується кількома нумерованими варіантами відповіді; тестованому пропонується вибрати номер правильної відповіді (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Завдання у тестовій формі – одиниця вимірювання, яка сформульована у формі спонукального речення з невідомим та відповідає цілій низці вимог. Підстановка правильної відповіді замість невідомого компонента перетворює завдання в істинне висловлювання. Підстановка неправильної відповіді призводить до утворення хибного висловлювання, що свідчить про незнання особою певного матеріалу (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Згуртованість (групи, колективу) – характеристика системи внутрішньо групових зв’язків, що показує ступінь збігу оцінок, установок і позицій групи стосовно об’єктів, людей, ідей, подій та ін.., найбільш значимих для групи в цілому (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Згуртованість (групи, колективу) – характеристика системи внутрішньо групових зв’язків, що показує ступінь збігу оцінок, установок і позицій групи стосовно об’єктів, людей, ідей, подій та ін.., найбільш значимих для групи в цілому (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Значення показника – числове значення показника або індикатора (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Значення показника ─ числове значення показника або індикатора (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Індекс – інструмент порівняння й вимірювання, одержуваний з комбінації індикаторів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Індекс ─ інструмент порівняння й вимірювання, одержуваний з комбінацій індикаторів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Індикатор – доступна спостереженню й вимірюванню характеристика досліджуваного об’єкта. Індикатори заміщають, виявляють, представляють інші характеристики досліджуваного об’єкта. Необхідна умова вибору індикатора – наявність прямого або непрямого зв’язку між індикатором і тією характеристикою, що він повинен виявити (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Інструкція проведення тестування – документ, що встановлює порядок та організацію тестування, котре визначається методикою, технічними й організаційними засобами та запланованими способами обробки (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Інструкція тестового завдання – словесні вказівки тестованому, пов’язані з виконанням тестового завдання (вибором правильної відповіді з кількох варіантів; розв’язуванням математичної задачі тощо). Вказується спосіб запису правильної відповіді (що, яким чином і де потрібно позначити, вписати тощо). Інструкція може бути єдиною для кількох завдань тесту, якщо ці завдання однотипні за дією (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Інтегративність – створення внутрішньої єдності, згуртованості, що виражається в колективістській ідентифікації, згуртованості групи як ціннісно-орієнтаційної єдності, об’єктивності в покладанні та прийнятті відповідальності за успіхи й невдачі в спільній діяльності (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Інтегративність – створення внутрішньої єдності, згуртованості, що виражається в колективістській ідентифікації, згуртованості групи як ціннісно-орієнтаційної єдності, об’єктивності в покладанні та прийнятті відповідальності за успіхи й невдачі в спільній діяльності (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Інтерактивна співпраця – процес, який ґрунтується на взаємодії (Герасимова Г. Технології управління // Директор школи. – 2009. – №3. – С. 6.)

Інтерактивні методи управління – це система способів діалогічної взаємодії суб’єктів управління, спрямованих на сформованість активної позиції суб’єктів та осмислення діалогу, що в комплексі сприяє зростанню ефективності роботи закладу та кожного працівника, а також зростанню самооцінки, відчуття впевненості у своїх силах (Герасимова Г. Технології управління // Директор школи. – 2009. – №3. – С. 6.)

Інформаційна компетентність – уміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, володіння інформаційними технологіями (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Інформаційна компетентність – уміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, володіння інформаційними технологіями (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Інформаційні компетенції – це сукупність здатностей, які визначають успішність участі особистості в різноманітних інформаційних процесах, що відбуваються в суспільстві, визначають спроможність особистості шукати, опрацьовувати, використовувати, зберігати та передавати різноманітну інформацію (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Інформаційні компетенції – це сукупність здатностей, які визначають успішність участі особистості в різноманітних інформаційних процесах, що відбуваються в суспільстві, визначають спроможність особистості шукати, опрацьовувати, використовувати, зберігати та передавати різноманітну інформацію (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Кваліметрія – це наукова дисципліна, яка вивчає методологію та проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об’єктів, предметів, явищ або процесів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

 Кейс-метод – метод обговорення аналізу випадку, ситуації, як правило, із зазначенням певної хронології (Цимбал І. „Кейс-проект” як засіб розвитку творчого потенціалу вчителя // Директор школи. – 2008. – №12. – С.19-21).

Кількісний тест – це альтернативний (вибірковий) тест, для відповіді на завдання якого потрібно вибрати правильну або правильні відповіді із запропонованих варіантів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Ключ тестового завдання – правильна відповідь для тестового завдання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Ключова компетентність – здатність учня здійснювати складні полі функціональні, предметні, культуро доцільні види діяльності. Кожна з таких компетентностей передбачає засвоєння учнем не окремих не пов’язаних один з одним елементів знань і вмінь, а оволодіння комплексною процедурою, у якій для кожного виділеного напрямку існує відповідна сукупність освітніх компонентів (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Ключова компетентність – здатність учня здійснювати складні полі функціональні, предметні, культуро доцільні види діяльності. Кожна з таких компетентностей передбачає засвоєння учнем не окремих не пов’язаних один з одним елементів знань і вмінь, а оволодіння комплексною процедурою, у якій для кожного виділеного напрямку існує відповідна сукупність освітніх компонентів (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Ключова компетентність – інтегрований результат навчальної діяльності школярів, що формується на основі опанування змісту загальної середньої освіти (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Ключові компетентності – це ті головні особистісні якості, які потрібні людині, щоб упоратись із сучасними та майбутніми вимогами в її повсякденному приватному й професійному житті.

Коефіцієнт дискримінації (диференціюючи властивість) тестового завдання – кількісна характеристика властивостей тестового завдання, яке має диференціювати тестованих за рівнями їхньої підготовленості. Змінюється від -1 до +1 (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Компетентний – той, який має достатні знання в певній галузі, добре обізнаний, тямущий; кваліфікований; має певні повноваження, повноправний, повновладний.

Компетентність – володіння знаннями та досвідом, що дозволяє висловлювати судження про що-небудь; вагома авторитетна думка (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Компетентність – володіння знаннями та досвідом, що дозволяє висловлювати судження про що-небудь; вагома авторитетна думка (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Компетентність – досвідченість у певній галузі, якомусь питанні; повно важність, повноправність у розв’язанні якоїсь справи; поінформованість, обізнаність; авторитетність; коло повноважень (прав і обов’язків) певного органу чи посадової особи, установлених статутом (або іншими положеннями) установи, закладу (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Компетентність – досвідченість у певній галузі, якомусь питанні; повно важність, повноправність у розв’язанні якоїсь справи; поінформованість, обізнаність; авторитетність; коло повноважень (прав і обов’язків) певного органу чи посадової особи, установлених статутом (або іншими положеннями) установи, закладу (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Компетентність – інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів, яка формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними та мотиваційними компонентами (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Компетентність – це загальна здатність, що базується на досвіді, цінностях, здібностях і знаннях, здобутих завдяки навчанню. (Яку хно І. Як досягти європейської якості освіти? // Директор школи. – 2008. – №12. – С.12-21).

Компетенції навчатися впродовж життя – це здатність і готовність ефективно використовувати та швидко поповнювати, розширювати, інтегрувати власний досвід (у тому числі знання, уміння, навички) для вирішення нестандартних життєвих завдань (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Компетенції навчатися впродовж життя – це здатність і готовність ефективно використовувати та швидко поповнювати, розширювати, інтегрувати власний досвід (у тому числі знання, уміння, навички) для вирішення нестандартних життєвих завдань (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Компетенція – добра обізнаність у чомусь; коло повноважень певної організації, установи чи особи; загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях і здібностях, які набуті завдяки навчанню.

Комунікативна компетентність забезпечує знання та вміння об’єктивного сприйняття оточуючих, вибору адекватного стилю й тону спілкування, емоційної реакції на переживання інших людей, урахування особливостей особистості та психологічного стану співрозмовника (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Комунікативна компетентність забезпечує знання та вміння об’єктивного сприйняття оточуючих, вибору адекватного стилю й тону спілкування, емоційної реакції на переживання інших людей, урахування особливостей особистості та психологічного стану співрозмовника (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Комунікативні компетенції – включають певні навички, пов’язані з ефективним спілкуванням: володіння рідною та іноземними мовами, знання, уміння і навички, пов’язані з застосуванням засобів комунікації; наявність умінь, пов’язаних із розумінням психологічних особливостей спілкування, здатність та готовність до реалізації навичок щодо уникнення та розв’язання конфліктів, володіння само презентацією (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Комунікативні компетенції – включають певні навички, пов’язані з ефективним спілкуванням: володіння рідною та іноземними мовами, знання, уміння і навички, пов’язані з застосуванням засобів комунікації; наявність умінь, пов’язаних із розумінням психологічних особливостей спілкування, здатність та готовність до реалізації навичок щодо уникнення та розв’язання конфліктів, володіння само презентацією (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Конструктивний тест (тест-доповнення) – завдання передбачає заповнення учнем у тесті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які  мають визначальне значення для даного тесту. Над пропущеними словами слід ставити послідовно цифри 1, 2, 3 тощо, а після опису під буквеною нумерацією – а), б), в) тощо. У невпорядкованому вигляді дано ключові слова таким чином, щоб у контрольній карті учень поставив цифри та відповідні їм літери з ключового ряду. Кількість балів у цьому тесті дорівнює кількості доповнень, а за кожну помилку знімають 1 бал (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Контамінація критерію – комплекс явищ, пов’язаних із впливом інформації про результати тестування на ставлення до тесту інших осіб (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Критерій – підстави для оцінки, визначення, кваліфікації чогось, мірило (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Критерій оцінювання – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об’єктів оцінювання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Матриця відповідей – прямокутна таблиця, у кожній позиції якої вказуються відповіді учасника тестування. Номер рядка відповідає номеру тетсованого, а номер стовпчика – номеру завдання тесту (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Метод педагогічного вимірювання – складається із системи тестових завдань, яка дозволяє оцінити структуру та якісно виміряти рівень підготовки (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Методи контролю – способи, прийоми спільної діяльності учня й учителя, спрямовані на перевірку та оцінювання змісту і характеру навчальних досягнень (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Міцність знань – тривалість збереження їх у пам’яті, відтворення в необхідних ситуаціях (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Моніторинг – це безперервне відстеження за станом та якістю системи освіти, окремих її елементів, передусім – за навчальними досягненнями (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Моніторинг – це безперервне відстеження за станом та якістю системи освіти, окремих її елементів, передусім – за навчальними досягненнями (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Моніторинг якості освіти – це один із найважливіших елементів системи освіти, сукупність заходів, спрямованих на спостереження за процесом і результатом навчання громадян у навчальних закладах країни (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Моніторинг якості освіти – це один із найважливіших елементів системи освіти, сукупність заходів, спрямованих на спостереження за процесом і результатом навчання громадян у навчальних закладах країни (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Моніторингова система знань учнів – конкретний засіб для визначення розходжень між освітнім процесом і його метою (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Моніторингова система знань учнів – конкретний засіб для визначення розходжень між освітнім процесом і його метою (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Навички –  дії, доведені до автоматизму в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Навчальна діяльність – це складне за своїм змістом і структурою явище, яке формується тільки у спільній роботі вчителя й учня. Навчальна діяльність особистості спрямована на оволодіння узагальненими способами дій у сфері наукових понять, що є її головною метою та результатом (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Навчання – це акт взаємодії вчителя та учня з метою засвоєння останнім соціального досвіду (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Навченість – актуальний рівень знань, умінь і навичок учнів із певної галузі знань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Надійність тесту – показник точності та сталості результатів вимірів за допомогою тесту при його багаторазовому застосуванні. Характеризує ступінь адекватності, відображення тестом відповідної генеральної сукупності завдань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Нормування тесту – процес одержання кількісних або якісних характеристик інструментарію, на сонові порівняння з якими можна дати оцінне судження (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Операційний тест – може бути побудований аналогічно до будь-якого з перелічених вище тестів, але передбачає перевірку знання учнями практичного використання тих чи інших процесів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Оцінювання – процес формулювання висновків на основі кількісних показників, отриманих із різних джерел (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Параметр – змінна величина, від якої залежить значення іншої змінної величини; критерій, показник, ознака, за якою здійснюється оцінювання, характеризується що-небудь (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Педагогічна діагностика – сукупність методів вимірювання й оцінювання кількісних показників успішності навчання, спрямованих на оптимізацію навчального процесу, диференціацію осіб, які навчаються (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Педагогічне вимірювання – це наукова теорія, що сформувалася на стику педагогіки, статистики, математики, логіки та філософії; це процес, націлений на створення наукових методів отримання об’єктивних поточної і підсумкової оцінок (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Педагогічний тест – сукупність взаємопов’язаних завдань зростаючої складності, що дає змогу надійно та валідно оцінювати знання або будь-які інші психолого-педагогічні характеристики (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

План тесту – таблиця, в якій кожне тестове завдання відповідає визначеному елементові змісту навчального предмета, конкретним видам знань і вмінь, що дозволяє об’єктивно зробити висновок про рівень підготовленості. Указується також запланований час виконання кожного завдання і тесту в цілому (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Показник – свідчення, доказ, ознака чогось або статистичні дані, які дозволяють оцінити судження про ключові аспекти функціонування освітніх систем (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Полі культурні компетенції – це здатність жити разом, готовність до порозуміння з представниками інших культур, готовність до міжкультурного діалогу, співпраці з представниками інших мов, культур, релігій (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Полі культурні компетенції – це здатність жити разом, готовність до порозуміння з представниками інших культур, готовність до міжкультурного діалогу, співпраці з представниками інших мов, культур, релігій (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Полікультурна компетентність забезпечує оволодіння досягненнями культури, оцінювання творів літератури та мистецтва, формування загальнолюдських цінностей (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Полікультурна компетентність забезпечує оволодіння досягненнями культури, оцінювання творів літератури та мистецтва, формування загальнолюдських цінностей (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Політичні (політико-правові) компетенції – це сукупність здатностей, які визначають рівень політичної і правової культури особистості, міру і успішність її політичної активності, відповідність її життєдіяльності правовим нормам, установлених державою (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Політичні (політико-правові) компетенції – це сукупність здатностей, які визначають рівень політичної і правової культури особистості, міру і успішність її політичної активності, відповідність її життєдіяльності правовим нормам, установлених державою (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Політомічне тестове завдання – завдання, виконання якого допускає декілька категорій відповіді, кожна з яких оцінюється по-різному (наприклад, повна правильна відповідь – 2 бали, частково правильна відповідь – 1 бал, неправильна відповідь – 0 балів) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Попередній тест визначає навчальні здібності особистості і, як правило, складається з простих завдань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Порівняльний тест передбачає знаходження спільного та відмінного в досліджуваних процесах, явищах; спрямований, окрім контролю якості знань, на перевірку вміння знаходити схожість і відмінність у досліджуваних явищах (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Послідовний (порядковий) тест дає можливість перевірити знання учнем послідовності того чи іншого мовного або літературного процесів. У варіантах відповіді на таке тестове завдання відсутні неправильні відповіді; необхідно розташовувати у правильній послідовності запропоновані у невпорядкованому вигляді поняття, слова, визначення (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Потенційні можливості – готовність до сприйняття, здатність до успішної діяльності, розумова витривалість, самоконтроль і самодисципліна (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Проблемно-пошуковий тест передбачає необхідність творчого переносу знань у нестандартну ситуацію, являє собою проблему (складне запитання, завдання, що потребує розв’язання), закладену в тестовому завданні; пропозицію варіантів (гіпотез) її розв’язання та систему доказів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Психофізіологічна компетентність – усвідомлення своїх психофізіологічних особливостей, уміння зберігати та зміцнювати здоров’я, підтримувати на належному рівні фізичний стан і забезпечувати досконалість свого зовнішнього вигляду (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Психофізіологічна компетентність – усвідомлення своїх психофізіологічних особливостей, уміння зберігати та зміцнювати здоров’я, підтримувати на належному рівні фізичний стан і забезпечувати досконалість свого зовнішнього вигляду (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Результати застосування методу – такі, що підлягають математично-статистичній обробці з метою їх подальшої інтерпретації (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Референтність – орієнтація не лише на симпатії та антипатії до окремих людей, а й на колективні цілі, думки й цінності; співвідношення своїх цілей, думок й оцінок з груповими (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Референтність – орієнтація не лише на симпатії та антипатії до окремих людей, а й на колективні цілі, думки й цінності; співвідношення своїх цілей, думок й оцінок з груповими (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Розподільний тест – найскладніший для учнів. Він вимагає розподілу ознак серед трьох чи більше понять. Може мати декілька ступенів розподілу залежно від глибини контрольованих знань та має завершати тест-карту з кожного розділу. Його особливість полягає в тому, що опитувані розподіляють правильні варіанти характеристик досліджуваних об’єктів, процесів, понять (наприклад, частин мови, членів речення тощо) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Самооцінка – ставлення особи до своїх здібностей, можливостей, особистих якостей (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Система моніторингу – це інструментарій для формування певних відомостей про знання учнів із тих чи інших предметів (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Система моніторингу – це інструментарій для формування певних відомостей про знання учнів із тих чи інших предметів (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Система педагогічного тестування – це організація збору й обробки даних за допомогою спеціального застосування тестів на множині випробуваних (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Ситуативні зміни – сукупність випадкових факторів, що впливають на результати тестування (наприклад, місце та час проведення тестування, особливості поведінки особи, яка тестує, хвилювання того, кого тестують тощо) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Соціальні компетенції – це здатність і готовність особистості до соціальної дії, соціальної активності та мобільності, набуття і виконання пов’язаних із ними соціальних цілей (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Соціальні компетенції – це здатність і готовність особистості до соціальної дії, соціальної активності та мобільності, набуття і виконання пов’язаних із ними соціальних цілей (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Соціально-психологічний клімат колективу – якісний аспект міжособистісних відносин, що виявляється у сукупності внутрішніх (психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у колективі (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Соціально-психологічний клімат колективу – якісний аспект міжособистісних відносин, що виявляється у сукупності внутрішніх (психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у колективі (Панаскевич Г. Інструмент педагога. Психологічні аспекти управління навчально-виховним процесом // Методист – Best. – 2008. – №5. – С.2-7).

Специфікація тесту – документ, у якому міститься інформація про мету, завдання, план і структуру тесту, а також указані основні вимоги до правил проведення тестування, обробки результатів та їх інтерпретації (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Стандартизованість тесту – це комплексна характеристика, яка визначається властивостями тесту, процедурами вимірювання та оцінювання, а також чіткою регламентацією у вигляді інструкцій для всіх категорій процесу вимірювання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Стислість – ретельний добір слів, символів, графіків, які дозволяють мінімумом засобів досягти максимуму зрозумілості змісту завдання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Структура тесту – сукупність відомостей про число та тип тестових завдань із кожного елементу змісту навчального предмета, з кожного виду знань і вмінь, що дозволяє об’єктивно говорити про рівень підготовленості тестованих. Указується також передбачуваний рівень труднощів кожного тестового завдання і, за змогою, його коефіцієнт дискримінації (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Субтест – певна підмножина завдань тесту, що допускає незалежну обробку результатів тестування і так дозволяє вирішувати специфічні окремі завдання тестування. Тест може містити декілька субтестів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Суспільно-правова компетентність випускника є основою його активної громадянської позиції, здатності до свідомої самореалізації в суспільно-політичному житті (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Суспільно-правова компетентність випускника є основою його активної громадянської позиції, здатності до свідомої самореалізації в суспільно-політичному житті (Гандрабура О., Кубенко Н. На шляху до компетентності // Директор школи. – 2008. – №46. – С.21-27).

Темп – засвоєння знань, умінь, прогнозування приросту результатів у навчальній діяльності (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест – коротке стандартне завдання, метод випробовування, що застосовується в різних галузях науки для одержання кількісної характеристики певних явищ; система завдань, призначених для встановлення освітнього (кваліфікаційного) рівня особи (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест гетерогенний – педагогічний тест, що перевіряє рівень підготовленості декількох споріднених дисциплін (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест гомогенний – педагогічний тест, який перевіряє підготовленість із конкретної дисципліни (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест досягнень – тест, призначений для визначення ступеня засвоєння тестованим певного обсягу знань і вмінь (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест критеріально-орієнтований – окремий випадок тесту, призначений для абсолютного тестування, що дозволяє оцінити, чи подолав той, кого тестують, визначений поріг засвоєння навчального матеріалу, який розглядається навчальною програмою чи її частиною. При цьому результати тестування порівнюються з критерієм рівня підготовленості (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест мономорфний – тест, що поєднує завдання одного типу (наприклад, завдання закритого типу) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест навчальний – педагогічний тест, котрий включає актуальний навчальний матеріал, призначений для формування в учня певного рівня знань, навичок, умінь, що дозволяє здійснити самоконтроль засвоєння матеріалу (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест педагогічний – сукупність тестових завдань, що дозволяють за результатами їх виконання, об’єктивно вимірювати рівень підготовленості тих, кого тестують із конкретних розділів певної галузі знань. Тест педагогічний являє собою кінцеву репрезентативну вибірку з генеральної сукупності каліброваних тестових завдань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест поліморфний – тест, що поєднує завдання різних типів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест потужності (на складність) – тест, що складається із завдань зростаючої складності. Час виконання лімітується м’яко. Оцінюється залежно від рівня складності правильно виконаних завдань (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест репетиційний – тест, що дозволяє перевірити ступінь готовності до педагогічного тесту, який знайомить випробовуваного із- порядком роботи, обсягом і складністю завдань тощо (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест стандартизований – педагогічний тест, який має специфіку та визначені характеристики, що стабільно підтверджуються на представницькій вибірці тестований. Призначений для багаторазового використання (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест швидкості – тест, що складається із завдань приблизно однакової складності, оцінка якого визначається кількістю виконаних завдань у строго обмежений час (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тест-білет – складається з кількох завдань, після розв’язання яких досягається локальна мета (наприклад, добре підготовлена контрольна робота) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестова батарея – сукупність об’єктів, об’єднаних єдиною методикою використання та спрямованих на вимірювання різноманітних сторін складного об’єкта (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестове завдання – складова одиниця тесту (кожне завдання є невід’ємною його частиною, тому видалення хоча б одного з них неминуче призведе до виникнення прогалини на континуумі знань, що перевіряються), яка відповідає не тільки формальним, а й певним статистичним вимогам (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестове завдання з кількома правильними відповідями – завдання, в якому правильних відповідей може бути декілька (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестове завдання на відповідність (тестове завдання перехресного вибору) – тестове завдання, виконуючи яке, необхідно встановити відповідність між елементами двох множин (двох списків) (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестове завдання на встановлення правильної послідовності – тестове завдання, виконання якого полягає в установленні правильної послідовності операцій, дій, подій (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестове завдання на встановлення точки зору – завдання з кількома відповідями якісного характеру, серед яких немає правильних і  неправильних; тестований відбирає відповідь відповідно до своєї точки зору зі сформульованого в завданні запитання, покладаючись на свої нахили, уявлення тощо (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестове завдання у вигляді логічних співвіднесень – тестове завдання, виконуючи яке, пропонується встановити логічні співвіднесення між указаними поняттями (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестологія – наука, що вивчає методи та прийоми застосування тестів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестування – процес вимірювання кількісних показників за допомогою тесту; поточне – охоплює частково чи повністю матеріал однієї теми; тематичне – охоплює матеріал однієї або декількох тем (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестування атестаційне – педагогічне тестування по закінченню навчання певного рівня, як правило, основної та повної середньої освіти, з метою співставлення рівня підготовленості учнів з освітніми стандартами (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестування відносне – педагогічне тестування, призначене для співставлення рівня підготовленості тестованих у певній галузі знань стосовно один до одного чи відносно нормативної вибірки (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестування педагогічне – сукупність методичних та організаційних заходів, що забезпечують розробку педагогічних тестів, підготовку та проведення стандартизованої процедури вимірювання рівня підготовленості тих, хто проводить випробування, а також обробку й аналіз результатів (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Тестування тематичне – педагогічне тестування з метою вимірювання рівня підготовленості випробуваних у певній галузі знань, що відповідає закінченій темі чи розділу навчальної дисципліни (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Технологічна матриця – форма подання відбору змісту утворення для конструювання тестів шкільної успішності (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Технологічність – таке компонування завдань, яке дозволяє комп’ютеризувати увесь процес тестування (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Труднощі завдань – характеристика тестового завдання, виражається відсотком кількості випробуваних репрезентативної вибірки, які правильно його виконують (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Трудові (професійні) компетенції – це здатність і готовність особистості до продуктивної трудової діяльності, пов’язаної із побутом, господарюванням, професійними обов’язками; набуття професійних навичок, здатність і готовність підвищувати свою професійну кваліфікацію, оволодівати суміжними і новими напрямками діяльності (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Трудові (професійні) компетенції – це здатність і готовність особистості до продуктивної трудової діяльності, пов’язаної із побутом, господарюванням, професійними обов’язками; набуття професійних навичок, здатність і готовність підвищувати свою професійну кваліфікацію, оволодівати суміжними і новими напрямками діяльності (Нечипоренко В. Організація моніторингу навчального процесу // Директор школи. – 2008. – №13-14. – С.3-63).

Узагальненість – активність, усвідомленість, системність мислення (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Узагальнювальний (збірний) тест – сукупність завдань, які дають можливість, окрім контрольних знань, перевіряти вміння учнів узагальнювати, робити висновки, класифікувати те чи інше явище. Під час розробки такого виду тесту завдання подають у двох колонках: в одній наведено багато ознак, що характеризують 2-3 правила, об’єкта, а в іншій – самі правила, об’єкти (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Уміння вчитися – передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, уміння, бажання організовувати свою працю для досягнення результату (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Учіння – це свідома цілеспрямована діяльність учня із засвоєння змісту освіти, знань, умінь, навичок, творчого та емоційно-ціннісного досвіду людства для його трансформації у власний досвід (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Фонд дієвих знань, умінь – сформованість розумових операцій, ерудиція, розвиток мовлення, володіння прийомами навчальної діяльності, рівень попередньо засвоєної інформації (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).

Формуючий тест – використовується для контролю за процесом навчання, за його допомогою робиться спроба оцінити всі важливі результати даного сегменту (В. Волканова. Тезаурус (глосарій) тестування. Порадник методиста // Директор школи. – 2008. – №11. – С.26-34).